понеділок, 24 березня 2025 р.

Національно-патріотичне виховання в умовах війни



Відповідно до Закону України «Про освіту», Концепції Нової української школи виховання є невід’ємною складовою освітнього процесу, є наскрізним процесом, охоплює усі сфери шкільного життя і має ґрунтуватися на цінностях.

Виховна робота завжди була невід’ємною складовою освітнього процесу, а зараз, в умовах військової агресії рф проти України, її важливість складно переоцінити. Усе, що відбувається зараз – виклик для закладу освіти, для вчителів та учнів. Саме тепер, в умовах повномасштабної війни, вже ні в кого не викликає сумнівів той факт, що зараз ми маємо приділити особливу увагу національно-патріотичному вихованню. Бути українцем – значить любити Україну, щодня працювати задля її сьогодення та майбутнього.

Основним документом щодо патріотичного виховання залишається «Концепція національно-патріотичного виховання в систем і освіти України та заходи щодо її реалізації до 2025 року». Наказом МОН України від 06.06.2022 №527 затверджено Заходи щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання в системі освіти України до 2025 року.

Серед основних складових національно-патріотичного виховання в Концепції виокремлені:

• громадянсько-патріотичне,

• духовно-моральне,

• військово-патріотичне,

• екологічне виховання.

Метою національно-патріотичного виховання є:

* самоусвідомлення й національна самоідентифікація українців як гідної самодостатної європейської нації;

* утвердження любові до Батьківщини, української мови, культури, історії, традицій;

* збагачення, засвоєння учнівством і міжпоколінна трансмісія національних, патріотичних і абсолютних цінностей;

* становлення громадянина-патріота України, готового самовіддано захищати й розбудовувати її як унітарну суверенну незалежну демократичну правову соціальну державу, забезпечувати її національну безпеку;

* знати свої конституційні права й обов’язки, цивілізовано обстоювати їх;

* сприяти єднанню українського народу, громадянському миру й злагоді в суспільстві.

Завдання національно-патріотичного виховання:

формування в учнівства поваги до Конституції і законів України;

патріотизму, любові до українського народу, його історії, культурних та історичних надбань;

плекання громадянських почуттів і самоусвідомлення себе українцями;

формування відповідальності й соціальної активності;

здатності аналізувати внутрішньо- і зовнішньополітичне становище України, адекватно оцінювати події у державі і в світі, визначати власну роль і місце в них;

стимулювати прагнення опановувати військові знання, досягати відповідного рівня фізичної підготовки;

становлення здатності самовдосконалюватися і самонавчатися упродовж життя;

упрестижнення військової служби, стимулювання військової профорієнтації;

розвиток мотивації служити у Збройних Силах України, в інших збройних формуваннях, щоб захищати Українську державу від посягань ззовні.

                Сьогоденний виховний процес здійснюється в реальному часі – у героїчний період сучасної історії України, яскравого сплеску патріотичної свідомості й масового героїзму українського народу, який відстоює не лише свою свободу й суверенітет у двобої з ворогом.

Згідно із Законом України «Про освіту» громадянська компетентність як ключова формується на уроках з усіх предметів, адже, за словами Анатолія Мокренка, «фізиками, хіміками чи математиками стануть одиниці, а громадянами мають стати всі, бо без громадян держава просто неможлива».

У нормативно-правових документах патріотизм визначають як прагнення до свободи, любов до Батьківщини, вірність і служіння їй і своєму народові. Патріотизм не обмежується носінням синьо-жовтих стрічок, загортуванням у державний прапор і вигукуванням гасел. Це поняття невіддільне від мови народу, з яким ідентифікує себе патріот. Ключова роль української мови як шкільного предмета у формуванні національної і культурної ідентичності визначається тим, що мова – це те, що робить Україну Україною, а українців – українцями. Саме мова є стрижневою ознакою українськості. Саме через опанування мови формується національна і культурна ідентичність. Патріотизм несумісний із чужою мовою, тим більше мовою агресора вбивці.

Як поступово перейти на українську?

Спілкуйтеся українською з рідними, друзями та, навіть, з незнайомцями;
Спілкуйтеся та дописуйте українською в соцмережах;
Користуйтеся українськомовними версіями сайтів, шукайте інформацію українською;
Вивчайте нові слова та практикуйте вимову;
Оточіть себе українською всюди – читайте книги, дивіться кінофільми, слухайте музику;
Завжди говоріть українською в магазині, таксі, кав’ярні;
Заведіть нотатник для нових цікавих слів, фразеологізмів, крилатих висловів;
Увімкніть українську на всіх електронних пристроях та налаштуваннях програм;
Будьте наполегливим і не бійтеся помилятися!

Національно-патріотичне виховання здійснюється насамперед через засвоєння основ наук, що закладають фундамент якісних глибоких стійких знань, формують цінності й світогляд, національну самосвідомість здобувачів освіти, а також через опанування предмета «Захист України», через предмети суспільно-гуманітарного спрямування.

Важливим фронтом російсько-української війни є інформаційний, тому пріоритетну увагу в освітньому процесі необхідно приділяти боротьбі з фейками. Цьому сприятиме зокрема робота з медіатекстами, де розкриваються підступні наміри ворога й недолугість його думок.

Національно-патріотичне виховання засобами навчального предмета здійснюють на різних етапах уроку з використанням сучасних адекватних виховним завданням організаційних форм, методів, прийомів і засобів.

Для дітей нового еволюційного ступеня розвитку під час позакласних виховних заходів класний керівник має створити таке виховне середовище, де панує доброзичлива творча емоційно позитивна атмосфера, яка стимулюватиме різноманітну цікаву пізнавальну діяльність учнів для розкриття потенціалу особистості, розвитку, вияву й застосування кращих моральних і громадянських якостей.

Форми проведення можуть бути різноманітні: 
диспут, відверта розмова, етичний тренінг, тестування, турнір ораторів, моделювання розвивально-виховних ситуацій, музична вітальня, театральна вистава, тематичний діалог, конкурс творчих робіт. захист проєктів, поетична вітальня, експедиція ( фольклорна, краєзнавча), екскурсія, колаж, презентація, аукціон, благодійна акція, брейн –ринг, філософський стіл, дебати, похід, круглий стіл, прес-конференція, фоторепортаж, мобільний консультпункт, інтернет – шоу, вернісаж, вікторина інтелектуальна гра.

Велика увага в освітньому процесі приділяється волонтерству. Волонтерство – це не лише добрі справи та допомога, це можливість отримати нові знання, досвід, навички. Шкільне волонтерство – це тисячі добрих справ, зроблених із непохитною вірою в нашу перемогу. Саме безкорисні вчинки творять майбутнє!

Вже третій рік поспіль педагогічні, учнівські та батьківські колективи не припиняють робити добрі справи задля миру, для допомоги ЗСУ. Із початку повномасштабного вторгнення росії в Україну учасники освітнього процесу не жалкуючи ні власного часу, ні енергії, різали на смужки принесену з дому тканину та плели маскувальні сітки. Шили балаклави, в’язали носки, збирали баночки для окопних свічок, кришечки тощо.

Що ще допоможе організувати успішну волонтерську діяльність учнів? Це, звичайно, особистий приклад вчителів, батьків.

Особливим теплом зігрівають серця бійців обереги, які виготовляють учні власноруч, патріотичні малюнки, листи зі словами подяки і побажаннями. Навчаючи дітей допомагати іншим, ми спонукаємо їх відчувати свою важливість та значущість.

Висновок: Партнерство учнів, батьків, педагогів, адміністрацій закладів освіти, місцевої влади – це є та синергія, та рушійна сила, яка не дає зупинятись на досягнутому. «Ми в єдності – незламні» – ця ідея, зрозуміла нині кожному українцю. Тому маємо триматися разом, підтримувати один одного та спільно відстоювати наші права, захищати честь і гідність. Це ті непорушні цінності, які глибоко вкоренились у наших серцях. Наша сила у спільному спротиві – кожна дія на користь освіти послаблює ворога.

Література:

1.Закон України «Про освіту». Відомості Верховної Ради, № 38–39, 2017.

2.Концепція національно-патріотичного виховання дітей та молоді: додаток до наказу Міністерства освіти і науки України від 16.06.2015 р. № 641 // Інформаційний збірник та коментарі Міністерства освіти і науки України. 2015.№ 8. С. 87–95.

Немає коментарів:

Дописати коментар